Протягом століть Старе місто вважалося районом із чітко ремісничим і виробничим характером. І майже завжди він залишався дещо в тіні заможного купецького міста. Назви місцевих вулиць: Ковальська, Ігельницька, Столярська, Беднарська підкреслюють, що це були робочі місця численних майстрів.
У середині XIV століття тут був побудований Радунський канал. Вода – коли ще не було електрики – була рушійною силою кустарних фабрик, таких як млини, лісопильні та ковалі. У той же час він забирав забруднення та відходи, що утворюються під час виробництва.
Це була інвестиція, фінансована Тевтонськими лицарями, що визначило характер району на багато років. Роботи розпочалися в 1338 році. Канал простягнувся мальовничими схилами пагорбів і спочатку впадав прямо у Віслу, але в 17 столітті його остаточну ділянку змінили і відтоді його води впадають у річку Мотлаву, на рівні острова Оловянка.
Раніше канал мав кілька розгалужень, нині – лише одне, найширше, яке ми називаємо Великою Радуною. Уздовж того ж каналу, як гриби після дощу, з’явилися численні млини, олійні, кузні… Одна з цих споруд – Великий млин – і досі приваблює тисячі туристів з усього світу. Це найбільша будівля такого типу середньовіччя в Європі! Він був побудований в середині XIV ст.
Для його будівництва свідомо відокремили течію Радунського каналу, щоб створити т.зв. Щитовий острів. Там була розташована будівля млина. Будівля введена в експлуатацію Тевтонського ордену. Навіть сьогодні розміри Великого млина вражають великі групи туристів, які приїжджають сюди. З північного боку видно прибудову, тобто колишню гігантську хлібну піч.
Від колишніх заводів уже не так багато слідів, більшість із них були закриті в 19-20 століттях. Сучасні фабрики потребували більше простору, технології розвинулися, і багатьом заводам більше не потрібно було поблизу води для виробництва. Промисловість перемістилася в інші райони, напр.
Нижнє місто. Засипали непотрібні канали, такою була доля рукавів Радунського каналу.
Саме тут є численні храми, часто дуже важливі для історії міста чи навіть історії Польщі в цілому, як-от костел св. Бригід, заслуги якої для розвитку опозиції «Солідарність» важко переоцінити. Сучасний інтер’єр храму ідеально вписується в рух «Солідарність» польської історії. Обладнання також посилається на творчість, якою славиться Гданськ на весь світ – мистецтво бурштину.
Варто також побачити місце, пов’язане з дуже драматичним початком бойових дій у вересні 1939 року, а саме з Польською поштою. 1 вересня 1939 року польські листоноші протягом 14 годин мужньо чинили опір більшості німецьких військ.
Після закінчення війни Старе місто відбудовували досить повільно і недовго, але це все ще гарний район і його варто відвідати.
Стара ратуша в Гданську, безсумнівно, вважається перлиною маньєристської архітектури. Протягом кількох століть тут була резиденція влади Старого міста. Після Тринадцятирічної війни (яка відбулася в 1454 - 1466 рр.) Старе місто втратило незалежність, але було збережено заміну автономії, про що, серед іншого, висловився самостійна будівля ратуші. Пам’ятник споруджено в кінці 16 століття за проектом Антоні ван Оббергена, ймовірно, найвидатнішого архітектора в історії Гданська. Про економічний розрив між Старим і Головним містом свідчить час, протягом якого влада описуваного району чекала на фінансування будівництва ратуші.
На позику від міських купців чекали 12 років! Усередині ратуші багато будівель було перенесено з уже не існуючих муніципальних будівель. У 17 столітті (з 1641 р.) функцію присяжного, потім радника (з 1651 р.) тут виконував Ян Гевелюша, один із найвидатніших громадян у тисячолітній історії Гданська!
Прямо перед Ратушею стоїть пам’ятник Яну Гевелію, відомому астроному, оптику, пивовару та раднику Старого міста, а зовсім поруч – універмаг «Великий Млин». Непокірні жартівники час від часу встромляють в руку Гевелію банку з пивом - цей жарт, всупереч зовнішності, не позбавлений глибшого сенсу, адже астроном був ще й виробником визнаного хмельного напою. Стіну сусіднього багатоквартирного будинку прикрашає красиво намальоване небо, яке є посиланням на астрономічні досягнення Гевелія.