Старе угорське місто, розташоване на півдорозі між Будапештом та озером Балатон, для більшості туристів це щонайбільше місце пересадки на «Угорське море». Тож, можливо, варто витратити на це час, хоча б через чарівне старе місто та незвичайну історію?
Початок
Історія поселення на цих територіях сягає за кілька тисяч років до народження Христа, але його велика історія починається з проникнення на ці території угорських племен і так званої «окупації батьківщини». Саме в 10 столітті (точніше 972 р.) герцог Гейза заснував у цьому місці Фехервар тобто Białogród. Завдяки зручному розташуванню та зведенню базиліки Стефаном I місто стало столицею середньовічної держави. Тому його назві було дано префікс Секеш (що позначає місце правителя).
Золотий бик
Саме в цьому місті король Андрій II видав документ під назвою «Золотий бик». Правління цього правителя та його залучення до зовнішніх справ (зокрема участь у хрестовому поході на Святу Землю) означали, що в країні з’явилася партія магнатів, стурбованих таким станом справ. Невдоволення було настільки велике, що могутній убив королеву Гертруду, а переляканий Андрій II не зміг покарати винних. Щоб утримати престол, правителю довелося піти на поступки. Тому він вирішив видати документ, який обмежував королівську владу на користь знаті та церкви (хоча слід зазначити, що лише другий варіант «Золотої булли» враховував привілеї духовенства). Для Секешфехервару це був важливий документ, оскільки Анджей II зобов’язувався щороку скликати тут збори, на яких він мав розглядати скарги своїх підданих.
Королівські коронації та поховання
Можна сказати, що розвиток міста тривав протягом усього середньовіччя. Місто навіть протистояло татарському натиску після катастрофічної поразки угорців у битві на рівнині Мохі в 1241 році. Він також користувався королівською пошаною, тому що угорські правителі в цьому місці поклали на свої храми корону святого Стефана, а тут також поклали їх тлінні останки в землю. Підраховано, що тут було поховано близько десятка королів (і численні королеви), а понад тридцять було зведено на престол у Білограді. Через війни та перевороти тут досить часто відбувалися поховання та коронування. І так наприклад, царя Соломона I довелося двічі коронувати в Секешфехерварі (його вигнали з країни), тут коронували Владислава V, коли йому було дванадцять, а Бела II був сліпим (йому викололи очі дядьком), у свою чергу в 1526-1527 роках Білогруд спостерігав аж дві коронації ( це було пов’язано з війною між претендентами на престол Яна Заполя та Фердинанда I).
падіння
Регрес у розвитку Секешфехервару почався з турецького панування. Окупанти добре усвідомлювали значення цього міста для угорців. Тому в пошкодженому соборі облаштували військовий склад. На початку 17 століття старовинний храм вибухнув і був зруйнований. Білогруд було визволено в 1688 році.
Подальше Хенпенінг
Місто ввійшло під владою Габсбургів і для нього почався період розвитку. Сюди тоді прибуло багато переселенців із Сербії. Зруйнований центр було прибрано (але руїни собору знесено), оновлено єпископство, а Білогруд перетворився на важливий освітній центр. Розвиток Секешфехервару застопорився Весна націй - колишня столиця Угорщини змінила власника (у 1848 р. був захоплений хорватським генералом Йосипом Єлачичем) і вийшов з цієї війни як другорядне місто. Він так і не повернув собі ролі столиці. Після 1945 року почався період великого зростання населення. Це було пов’язано з політикою комуністичної влади щодо Секешфехервару. Правителі побоювалися реакційності старої столиці, тому вирішили змінити її характер, побудувавши численні фабрики та робочі місця в передмістях.
Історичні пам'ятки
Більшість пам'яток міста розташовані в самому центрі або в безпосередній близькості від нього. Тільки у випадку з Борським замком доведеться їхати в передмістя Білогруда. Дістатися до міста не повинно бути надто проблемою. Є численні потяги, які доставляють туристів до озера Балатон з Будапешта. Старе місто розташоване на певній відстані від центру, але з прогулянкою проблем у нас не виникне. До Борівського замку найкраще дістатися автобусом (номер 26).
Пам'ятки Секешфехервара:
- Залізнична станція – Навіть якщо ми не вирішимо відвідати центр міста, варто відвідати будівлю вокзалу. Після руйнування Другої світової війни його відновили в 1951 році. У його залі дві великі соцреалістичні фрески, які чудово відображають наївність тогочасного мистецтва та дух тих років.
- Сад руїн - Навіть у ХІХ столітті здавалося, що від старого собору не залишилося й сліду. Зведений із збережених стін єпископський палаца фундаменти засипали широким квадратом. Проте взято археологічні роботи виявили основи романського та готичного храму та знайшли місце поховання колишніх правителів. Тому було вирішено перебудувати площу і створити її тут мавзолей - нагадування про колишню славу Угорської держави. Після руїн церкви ми бачимо тут нібито саркофаг святого Стефана I. Зверни увагу на незвичайні фрески – колоритні та комічні персонажі з історії Угорщини – це не робота сучасного графіті-художника, їх намалював художник Вільмош Аба-Новак у першій половині 20 століття.
- Старе місто – Більшість його будівель походять із періоду Габсургії та представляють стиль зрілого та пізнього бароко. Тут виділяється архієрейський палац, фундамент якого зведено із залишків старого собору. Через те, що місто й досі є резиденцією єпархії, палац виконує свою початкову функцію і шанси його відвідати незначні. Натомість ми можемо прогулятися брукованими вулицями та побачити фасади збережених багатоквартирних будинків 17-18 століть. Перед палацом стоїть невеликий пам’ятник у формі королівського яблука – він покликаний нагадати людям про старі традиції Секешфехервару.
- Собор Святого Стефана та каплиця Святої Анни – Імпозантна будівля в стилі бароко датується 13 століттям, але сучасний вигляд їй надали за часів правління Марії Терезії. У храмі зберігається череп св. Стефана I. Поруч з монументальним храмом бачимо невелику каплицю – це єдина повністю збережена середньовічна пам’ятка в місті. Каплиця пережила турецьку окупацію лише тому, що мусульмани використовували її як молитовний дім.
-
Колишній Сербський район - До улица Рац 11 ми можемо спостерігати музей під відкритим небом представлення залишки сербської меншини. Зусиллями жителів міста було проведено реконструкцію вулиці (поряд з нею є кілька будинків та історичних церков).
-
Бори вар (замок Борего) – Приблизно за п’ять кілометрів на північний схід від центру міста стоїть незвичайна споруда. Це замок з… Перша половина ХХ ст! Архітектор і скульптор Єньо Борі побудував його для своєї дружини, а жінка подбала про оздоблення будівлі. Подружжя вільно поєднували архітектурні стилі, створюючи резиденцію, яка одних радує, а в інших викликає головний біль.